Пам’ятка для батьків

«Щоб розумітися з власними дітьми»

1. Уранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прикрощі, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте її, розрахувати час — це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили — провини дитини в цьому немає.

3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.

4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, застережень: «Дивися, поводься добре!», «Щоб не було поганих балів» тощо. У дитини попереду важка праця.

5. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?»
Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після виснажливого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, а згодом сама все розкаже.

7. Зауваження вчителів вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть із дитиною спокійно.

8. Після школи дитина не повинна сідати відразу за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочивати 10-15 хвилин.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель» тощо.

11. Під час спілкування з дитиною не вживайте фразу: «Якщо ти будеш добре вчитися, то...».

12. Упродовж дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини.

13. У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Усі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте самі, без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з учителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан.

15. Залучайте дітей до хатньої і суспільної праці, точно визначте коло їх обов'язків.

16. Учіть підлітка:

• цінувати дружбу, поважати суспільну думку;
• правильно оцінювати свою поведінку й поведінку інших;
• порівнювати свої дії з діями інших, робити відповідні висновки.

17. Виховуйте:

• витримку, наполегливість, готовність переборювати труднощі.
• чесність, правильність, уміння відстояти честь свою, родини, колективу тощо.

18. Виробляйте звичку сумлінно виконувати завдання, доручення вчителів, батьків, учнівського колективу.

19. Ні за яких обставин не заглядайте в портфель і кишені дитини. Навіть якщо вам здається, що ви все повинні знати про своїх дітей.

20. Коли ваша дитина прокидається, скажіть їй «Доброго ранку!» і не чекайте відповіді. Почніть день бадьоро, а не із зауважень і сварок.

21. Коли дитина повертається зі школи, запитайте: «Що сьогодні було цікавого?»

22. Намагайтеся, щоб дитина була прив'язана до помешкання. Повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все-таки, як добре вдома!»

23. Ваша дитина принесла бали на семестр. Знайдіть за що її похвалити.

24. Постійно говоріть дитині: «Ти гарний, але не кращий за інших».

25. Скажіть дитині: «Не будь чепуруном — у класі не люблять чепурунів, не будь і замазурою — у класі таких не люблять. Будь просто акуратним.».

26. Коли ви роздратовані, почніть говорити з дитиною тихо, ледь чутно, тоді роздратування відразу проходить.

27. Коли дитина виходить з будинку, обов'язково проведіть її до дверей і скажіть: «Не квапся, будь обережний».

28. Коли син чи дочка повертаються зі школи, зустрічайте його (її) біля дверей. Дитина повинна знати, що ви раді її поверненню, навіть якщо вона провинилася.
29. 
Щиро радійте успіхам дитини,  щиро підтримуйте у її невдачах.

30. Всі прояви поведінки дитини спрямовані на увагу батьків.

Будьте щасливі разом зі своїми дітьми.

Основні правила виконання домашніх завдань.

1. Домашні завдання необхідно виконувати в день їх одержання.

2.  Виконання письмових завдань потрібно починати з повторення тео­ретичного матеріалу, тобто з роботи із підручником.

3.  Приступаючи до виконання практичних завдань, варто переглянути вправи, які виконувалися в класі, і пригадати, як вони виконувалися.

4.  Виконувати домашнє завдання найкраще за декілька циклів. Після ви­конання завдань необхідно зробити перерву на 10-15 хв., і повторити вивче­ний матеріал у тій же послідовності, що й у перший раз. Таке відстрочене повторення підвищує міцність запам'ятовування і сприяє виробленню нави­чки швидко переключатися з однієї теми на іншу.

5. Дуже важливо, щоб для виконання домашніх завдань в учня були по­стійне місце і певний час дня. Це сприяє швидкому зосередженню уваги уч­ня, привчає до дисципліни.

Тривалість окремих режимних елементів для школярів

Режимні

моменти, год.

Тривалість режимних елементів

1-й

клас

2-й

клас

3-й

клас

4-й

клас

5-й

клас

6-й

клас

7-й

клас

8-й

клас

9-й

клас

10-11

класи

(7 р.)

(8 р.)

(9 р.)

(10 р.)

(11 р.)

(12 р.)

(13 р.)

(14 р.)

(15 р.)

(16-18 p.)

Навчальні заняття в школі

3-4

4

4

4-5

5-6

5-6

5-6

5-6

5-6

5-6

Навчальні заняття дома

1

1-1,5

1,5-2

1,5-2

2

2

2,5-3,5

3-4

3-4

3-4

Перебування на відкритому повітрі

3,5

3,5

3,5

3,5

3

3

2,5

2,5

2,5

2,5

Позакласні й позашкільні заняття

1-2

1-2

1-2

1-2

1-2

1-2

1-2,5

1-2,5

1-2,5

1-3

Самообслуговування,

ранкова гімнастика,

приймання їжі тощо

2,5

2,5

2,5

2,5

2,5

2,5

2

2

2

2

Сон нічний

12-11

11-0,5

10,5

10,5

10

10

9,5

9,0

9,0

8,5-8,0

Перегляд телепередач

1

1

1

1

1,5

1,5

1,5

2

2

2

 

Домашня робота також сприяє формуванню відповідальнос­ті, навичок самостійної діяльності.

Отже, домашня робота виконує такі дидактичні функції:

1)  розширення, поглиблення і закріплення знань, умінь, отриманих під час уроків;

2)   формування умінь і навичок самостійної навчальної діяльності;

3)   розвиток самостійності мислення, індивідуальних нахилів і здібностей учнів.